Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4
RUS UKR ENG
Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4

Публикации

Аналитика. Статьи. Комментарии.

Економія бюджетний коштів: ProZorro vs чиновників

Опубликовано 14.03.2020 Борис Карась

Економія бюджетний коштів: ProZorro vs чиновників

Коли група IT-спеціалістів взялась розробляти систему ProZorro, це викликало шалений спротив більшості чиновників, які розглядали такий крок як «недружній», як посягання на їхнє право «на підприємницьку діяльність». Не дивлячись на це, проведення публічних закупівель таки вдалося перевести в онлайн-режим і вирішальну роль в цьому відіграло суспільство.

Представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) стверджують, що лише за два роки вдалося зекономити 52 млрд. грн. платників податків. Успішні результати ProZorro намагаються використати в своїх інтересах різні групи політиків. Разом з тим, ці ж політики, або чиновники з їхніх груп впливу, продовжують використовувати прогалини в законодавстві для вимивання коштів з бюджетів різних рівнів.

В ЗМІ все більше з’являється публікацій про неефективність ProZorro, що українців продовжують дурити і мало що змінилося з впровадженням електронної системи закупівель. На користь таких тверджень наводиться чимало аргументів і, чесно кажучи, з багатьма позиціями погоджуюся. Проте, на мій погляд, лазівки, що дозволяють маніпулювати процедурою, абсолютно не пов’язані з ProZorro. Конституція України визнається багатьма міжнародними експертами однією з кращих в світі, але просто саботується представниками органів влади.

Світ визнав, українські чиновники – ні

ProZorro отримало World Procurement Awards в 2016 р. та Davos Awards в 2017 р. і лише це вже свідчить про якість продукту. Парадокс у тому, що, в більшості випадків, відповідальні особи просто не зацікавлені в ефективному використанні електронної системи закупівель.

Саме тому важливо відмежовувати ProZorro і законодавство, що регулює проведення публічних закупівель. ProZorro – це лише інструмент, який використовується відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і саме завдяки їх низькій якості недобросовісним чиновникам вдається «ефективно» витрачати бюджетні кошти в своїх інтересах. Зупинюсь лише на основних недоліках правового регулювання публічних закупівель.

Чому вдається маніпулювати системою?

Основним інструментом неефективного використання коштів платників податків є механізм проведення допорогових закупівель, а точніше відсутність такого. В цій ситуації діє правило згідно якого чим менше врегульовано питання – тим більше свободи в замовника. Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), якщо вартість товарів/послуг є нижчою 200 тисяч гривень, а робіт 1.5 мільйона гривень – використання ProZorro є необов’язковим. Замовнику достатньо лише оприлюднити звіт про укладені договори в системі електронних закупівель і лише тоді, коли предмет закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини. Здавалося б, що норма прогресивна, але насправді надзвичайно неефективна, адже з її змісту випливає, що предмет закупівлі заборонено дробити лише в двох випадках: 1) з метою уникнення процедури відкритих торгів, та 2) з метою уникнення застосування положень Закону. Тобто, якщо замовник переслідує будь-яку іншу мету, він має право дробити предмет закупівлі. Обґрунтувати такі дії надзвичайно просто, скажімо, хоча б виробничою необхідністю.

Коли ж оприлюднюють звіти, виявляється, що купують не просто часто, але й за дуже високими цінами, наприклад, 1 кг. м’яса за 3 999,98 грн. і от вам 50 кг. – 199 999,00 грн. Таких прикладів дужу багато. Вода, печиво, лопати, гвіздки – закуповуються за космічними цінами, але завжди в сумі виходить 199 999,00 грн. Співпадіння? Не думаю. Коли ж усі звіти оприлюднюються, то виходить дуже велика сума, в 2017 р. – 119,5 млрд. грн.

Як підвищити ефективність?

Вже давно назріла необхідність радикально знизити вартість допорогових закупівель на товари і послуги хоча б до 50 тисяч грн., але парламентарі дуже неохоче за це беруться.

Разом з тим, знижуючи вартість допорогових закупівель потрібно спрощувати і детально врегульовувати механізм їх проведення/оскарження. Рішенням цьому може стати обов’язкове проведення закупівель через центральні закупівельні організації. Цей проект, поки в пілотному режимі, підтверджує свою ефективність.

Паралельно потрібно створювати аналог e-каталогів на базі ProZorro де би була представлена продукція основних постачальників як продовольчих, так і непродовольчих товарів і зобов’язувати замовників, на рівні Закону, користуватися ними. Звичайно, що проведення таких закупівель повинно бути спрощеним і проводитися, наприклад, на підставі рамкових угод, але механізм проведення повинен бути детально виписаний КМ України. В іншому випадку, впевнений, що навіть знизивши вартість допорогових закупівель до 50 тисяч грн., замовники будуть продовжувати дробити їх предмет, для них лише додасться роботи в підписанні більшої кількості контрактів.

Права учасників не захищаються

Наступна проблема полягає у відсутності дієвого механізму оскарження процедури і результатів проведення публічних закупівель. Найбільше складнощів виникає на етапі оскарження дискримінаційних вимог замовників, коли, наприклад, просять надати детальний кошторис робіт, але, не вказують яке саме обладнання бажають придбати. Зрозуміло, що такі дії замовника просто відсікають від участі більшу частину постачальників, які можуть просто проігнорувати таку закупівлю, а інші «потрібні» постачальники обов’язково переможуть, бо точно знатимуть найменування необхідного обладнання.

В таких випадках замовник може не хвилюватися, адже навіть якщо скарга учасника буде вирішена на його користь, замовнику можна не виконувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ (Комітет). Відповідно до ч. 12 ст. 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Так от, ця норма – мертва, вона не діє, оскільки Закон не визначає конкретні строки виконання рішення Комітету. Про це в своїх поясненнях прямим текстом пише АМКУ, ба більше, Закон не наділяє Комітет повноваженнями щодо контролю за виконанням їхніх же рішень. Фактично це означає, що замовник самостійно вирішує, коли (в який момент) йому потрібно виконати рішення Комітету.

Символічна відповідальність замовників

Стимулювати замовника виконувати рішення Комітету повинна була б відповідальність, але й тут не все так просто. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Але ж ці люди, як правило, є технічними виконавцями, інструментом в руках керівництва, вони лише роблять те, що їм кажуть. При цьому максимальна відповідальність за перше порушення складе максимум 17 тисяч грн., зважаючи на фінансову вигоду від порушень Закону, це не така вже й велика сума.

За несвоєчасне виконання рішень Комітету особи взагалі не нестимуть відповідальності, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки норма спрацьовує в разі невиконання, або виконання не в повному обсязі. Закон, як вже зазначалося, не визначає конкретних строків протягом яких має бути виконане рішення Комітету, а тому й порушення немає.

Описані вище проблеми є лише невеликою частиною наявних прогалин в законодавстві, що регулює проведення публічних закупівель. Зважаючи на це, потрібно поставити запитання: чому система ProZorro працює не настільки ефективно, якби нам того хотілося. Відповідь проста: законодавство виписується під інтереси тих, хто за нього голосує і яким би хорошим IT-продукт ProZorro не був, він не зможе дати бажаного результату допоки в його ефективному використанні не зацікавлені чиновники.

КАРАСЬ Борис, - к.ю.н., адвокат АФ «Грамацький і Партнери», м. Київ

Назад

^