Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4
RUS UKR ENG
Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4

Публикации

Аналитика. Статьи. Комментарии.

ГРОМАДЯНИН АДВОКАТ: ЧИ МОЖНА ПРОСИТИ ДЕРЖОРГАНИ РОЗ’ЯСНИТИ ЗАКОНОДАВСТВО? (комментарий)

Опубликовано 28.04.2020 Андрей Трембич

1. Чи має юридична фірма право направляти органам державної влади звернення щодо роз’яснення законодавства?

2. Чи може звернення від юрфірми вважатися адвокатським запитом?

3. Чи має право адвокат звертатися з заявами до НАЗК з приводу роз’яснень щодо застосування Закону «Про запобігання корупції»?

4. Який порядок розгляду заяв громадян встановлено Законом України «Про запобігання корупції» та чи можуть ним скористатися адвокати при наданні правничої допомоги?

5. Чи мають право адвокати при надання правничої допомоги направляти до НАЗК звернення: від свого імені (як фізичні особи); від імені клієнтів; від імені юридичних осіб.

Цілком природно, у цій ситуації я на боці колег-адвокатів. І не тому що сам адвокат (у нас не прийнято один одного жаліти, вірите чи ні). Просто не варто пересмикувати і грати на банальній підміні понять. Ще й тегати назви фірм – та ще й публікувати тексти звернень (це не те, що дуже неетично, але, скажімо так, – неестетично та нетактовно: таке явно виходить за межі публічного інтересу «необхідності інформування населення» і має на меті виключно заподіяти болю, знаючи чутливість адвокатських фірм до розкриття їх листування). Так що НАЗК вчинило абсолютно недобросовісно і (що гірше) з традиційною для наших держорганів казенною зарозумілістю та чванством.

Добре. Але чи коректно вчинили самі адвокати? Я вважаю, що в межах допустимого. Підміна понять саме й полягає в тому, що жодного «адвокатського запиту» не було, і ніхто, тим більше, не соромився свого статусу (чого б адвокати його соромилися? – тим більше, в реквізитах вказано повну назву юридичної фірми). Якщо відверто, я взагалі не зрозумів цієї інвективи від юриста-заочника з НАЗК: мені здається, працювати в цьому агентстві (та робити такі ось безграмотні пости) набагато гірше, ніж бути адвокатом (і писати такі звернення).

Отже, було письмове звернення (не по міському ж телефону звертатися) з конкретним питанням і явно не з дозвільної цікавості. І проблема в тому, що ми, адвокати, просимо деколи про роз'яснення позиції конкретного органу (а не про роз'яснення законодавства) не від хорошого життя. У нашій системі традиційно погано з правовою визначеністю як ключовим імперативом верховенства права. Його просто немає. Не те, що підзаконні акти двозначні або «шестизначні» (це само собою) – але ж і Закони теж (згадайте епопею з останніми правками Закону «про звільнення орендарів від орендної плати»: хто що зрозумів?). А податкове законодавство і правозастосовча практика – це взагалі жахливе жахіття.

Антикорупційне законодавство не краще, – давайте визнаємо чесно. Одна норма – і чотири рівноправних судження з неї. І, на жаль, ні в кого немає інтуїтивного відчуття, що якщо буде спір про тлумачення цього Закону, в суді буде вирішено «по справедливості, яку ми всі розуміємо однаково», аж ніяк! І не розуміємо – і не буде. Саме тому законодавець уводить, наприклад, інститут податкових роз'яснень, які мають силу індивідуального юридичного акту. Саме тому НАЗКу надається спеціальна компетенція роз'яснювати положення Закону «Про запобігання корупції» (п. 15 ч. 1 ст. 11), – а відтак, це не просто право чи свобода приватної особи – це їх публічний обов'язок як державного органу. У нас половина держапарату займається інтерпретаційної діяльністю в силу спеціальних функцій – і нащо б вона це робила, якщо (на думку НАЗК) і так все зрозуміло? Ти ж юрист!

Швидше за все, заочник, який відповідає за подібні діатриби в агентстві, розбирається у власному Законі і теорії права набагато гірше, ніж в SMM, – і він банально не знає відповіді на поставлене у зверненні питання, тому й вирішив накинути все це на вентилятор – мовляв, «дивіться, – адвокати не розбираються в законах, гии». Ще й в фоторедакторі попрацював, не полінувався, підкреслив потрібні місця, мій хороший. Я вважаю, таке спускати не можна. Ніколи не збирався, але піду напишу їм адвокатський запит і кілька звернень.

Андрій Трембіч

Совершенно определенно, в данной ситуации я на стороне коллег-адвокатов. И не потому что сам адвокат (у нас не принято друг друга жалеть, знаете ли). Просто не нужно передергивать и играть на банальной подмене понятий. Еще и тэгать имена фирм – да еще и публиковать тексты обращений (это не то, чтобы неэтично, но, скажем так, – неэстетично и нетактично: это уже явно выходит за пределы необходимости информирования населения и преследует цель исключительно причинить боль, зная чувствительность адвокатских фирм к раскрытию их переписки). Так что НАПК поступило совершенно недобросовестно и (что хуже) с традиционным для наших госорганов казенным высокомерием и чванством.

Хорошо. Но правильно ли поступали сами адвокаты? Я полагаю, что в пределах допустимого. Подмена понятий как раз и состоит в том, что никакого адвокатского запроса не было, и никто не стеснялся своего адвокатского статуса (чего бы адвокаты его стеснялись? – тем более в реквизитах указано полное название юридической фирмы). Я, если честно, вообще не понял этой инвективы от юриста-заочника из НАПК: мне кажется, работать в этом агентстве (и делать такие вот невежественные посты) гораздо упречнее, чем быть адвокатом (и писать такие обращения).

Итак, было письменное обращение (не по городскому же телефону обращаться) с конкретным вопросом и очевидно не с праздным любопытством. И проблема в том, что мы, адвокаты, ходатайствуем о разъяснении позиции конкретного органа (а не о разъяснении законодательства) не от хорошей жизни. У нас в стране традиционно плохо с правовой определенностью как ключевым императивом верховенства права. Его попросту нет. Не то, что подзаконные акты двусмысленны или «шестисмысленны» (это само собой) – но даже Законы (вспомните эпопею с последними правками Закона «об освобождении арендаторов от арендной платы»: кто что понял?). А налоговое законодательство и правоприменительная практика – это вообще ужас ужасный.

Антикоррупционное законодательство не лучше, – давайте признаем честно. Одна норма – и четыре равноправных суждения из нее. И, к сожалению, ни у кого нет интуитивного чувства, что если будет спор о толковании этого Закона, в суде будет решено «по справедливости, которую мы все понимаем одинаково», отнюдь! Не понимаем – и не будет. Именно поэтому законодатель предусматривает, например, институт налоговых разъяснений, которые имеют силу индивидуального юридического акта. Именно поэтому НАПК предоставляется специальная компетенция разъяснять положения Закона «О предотвращении коррупции» (п. 15 ч. 1 ст. 11), – а значит, это не просто право или свобода частного лица – это их публичная обязанность. У нас половина госаппарата занимается интерпретационной деятельностью в силу специальных функций – и зачем бы она этим занималась, если (по мнению НАПК) и так все понятно?

Скорее всего, заочник, который отвечает за подобные диатрибы в НАПК, разбирается в собственном Законе и теории права гораздо хуже, чем в SMM, – и он попросту не знает ответа на заданный в обращении вопрос, поэтому и решил накинуть это все на вентилятор – дескать, «смотрите, – адвокаты не разбираются в законах, гыы». Еще и в фоторедакторе поработал, не поленился, подчеркнул нужные места, мой хороший. Я считаю, такое спускать нельзя. Никогда не собирался, но пойду напишу им адвокатский запрос и несколько обращений.

Андрей ТРЕМБИЧ
Юридическая практика, 28.04.2020

https://pravo.ua/gromadjanin-advokat-chi-mozhna-prositi-derzhorgani-roz-jasniti-zakonodavstvo/

Назад

^