Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4
UKR RUS ENG
АФ "Грамацкий и Партнёры"
Контакты:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адрес:
Украина, 01001, г. Киев,
ул. Михайловская, 16
этажи 2-4

Публикации

Аналитика. Статьи. Комментарии.

Квазікодифікація соціального законодавства. Журнал «Український юрист», 15.08.2012

Опубликовано 15.08.2012 Николай Войтович

Ідею кодифікації законодавства в сфері соціального забезпечення, звичайно, треба вітати стоячи. Адже, проліферація соціальних норм уже давно досягла того рівня, що не тільки соціально незахищеній людині важко розібратися на скільки вона соціально незахищена, а й фахівці часто не можуть запропонувати однозначну відповідь. Ба більше – суди вищих інстанцій плутаються в нетрях соціальних норм і приймають протилежні рішення, в результаті чого народжуються мільйони нових позовів обурених громадян.

Автори Соціального кодексу взялися виправити існуючий стан речей та систематизувати законодавство у соціальній сфері, усунути прогалини і колізії між існуючими нормами, вивести на рівень закону норми, що зараз регулюються підзаконними актами. І дійсно, необхідність у цьому існує далеко не перший день, а кодифікація видається правильним інструментом досягнення зазначених цілей.

Однак, кодифікація покликана удосконалити законодавство у своїй формі і зробити його максимально зручним та зрозумілим для застосування. У свою чергу, запропонований проект Соціального кодексу спотворює як саму ідею кодифікації, так і мету, для досягнення якої він приймається.

Проект Соціального кодексу не змінює та не скасовує жодного з існуючих законодавчих актів у сфері соціального забезпечення. Таким чином, у разі його прийняття, до існуючих законів, які переповнені колізіями та неузгодженостями, додається ще один акт законодавства, який в багатьох випадках пропонує свої специфічні підходи до регулювання соціальних правовідносин. У результаті – замість усунення прогалин і недоліків законодавства, появляються нові неясності та вноситься плутанина, оскільки необхідно вирішувати не тільки відповідність між собою норм існуючих законів, а й їхнє співвідношення з нормами Кодексу.

Не вирішує проблему і положення прикінцевих положень проекту Кодексу, якими передбачено, що до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність з нормами Кодексу вони застосовуються у частині, що не суперечить йому. Адже, Кодекс і закони знаходяться на одному рівні в ієрархії нормативно-правових актів, тому в кожному випадку невідповідність між нормами Кодексу і законів буде розв’язуватися за правилами вирішення правових колізій. А оскільки Кодекс є загальним актом соціального законодавства, на відміну від законів, які регулюють конкретні правовідносини, то й норми Кодексу в багатьох випадках будуть вважатися загальними по відношенню до спеціальних норм законів, що може виключити можливість поширення відповідних норм Кодексу на соціальні правовідносини. А це вже може викликати сумніви в ефективності Кодексу.

Через те, що Кодекс не змінює та не скасовує діючі закони, то й обсяг існуючих соціальних прав громадян не зазнає змін. Тому побоювання, що Кодекс в порушення статті 22 Конституції України може звузити зміст та обсяг існуючих прав громадян, є безпідставними.

Отже, систематизація норм соціального законодавства є чи не першочерговою необхідністю сьогодення. Проте, запропонований проект Соціального кодексу не усуває недоліки чинного законодавства, а навпаки – провокує виникнення нових труднощів в процесі правозастосування.

Назад

^