Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи
RUS UKR ENG
Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи

Публікації

Аналітика. Статті. Коментарі.

«Будь-який з кодексів, що залишиться, потребуватиме суттєвих змін» – позиція експерта. Юридична газета № 22 від 01.06.2010 року.

Опубліковано 01.06.2010 Олександр Коваль

Обидва „скандальні” проекти кодексів (Цивільного та Господарського) досить швидко стали законами і всі суперечки в кулуарах з цього приводу набрали масштабу загальнодержавної дискусії, до якої долучились і юристи-практики. Причому, толерантною її аж ніяк не назвати, оскільки в якості аргументу на захист власної концепції прихильниками цивілістичної науки повністю заперечується господарське право. Так, чимало науковців-цивілістів сучасників висловись в підтримку тверджень дореволюційних науковців про те, що цивільні і господарські (торгові) відносини мають предметну єдність і позбавлені функціональної, що дозволяє включити господарські відносини до системи цивільних і підтверджує безпідставність дуалізму приватного права. А потім „дуалізм приватного права” був підхоплений багатьма юристами-практиками, які почали про це розмірковувати, не розуміючи суті предмету обговорення. Натомість, науковці-господарники наголосили на тому, що господарські відносини складаються об’єктивно і в діяльності господарюючих суб’єктів важко виокремити суто приватноправові відносини. Водночас, промайнула теза й про те, що господарсько-правова матерія набагато складніша за цивілістичну, яка, на їх погляд, є примітивно однорідною, на відміну від складних блоків господарських відносин між корпораціями та великими фінансово-промисловими групами. Відтак, цивілісти стали заперечувати можливість існування господарського права як самостійної галузі, а господарники погодились на одночасне існування цивільного та господарського права як окремих галузей права. Хоча аналіз обох концепцій свідчить про те, що існування однієї виключає можливість існування іншої.

Саме тому прийняття Цивільного кодексу України в первинній редакції виглядає як невдала спроба „цивілістичного реваншу” за багаторічне приниження радянською наукою цивільного права як буржуазної псевдонауки. Водночас, ідея створення Господарського кодексу України як кодифікованого акту багатьма юристами-практиками була сприйнята позитивно, але її практичне втілення змусило всіх задуматись.

Відсутність творчої якісної переробки змісту численних архаїчних нормативних актів, які в переважній більшості кодексом не були скасовані, втілення методів регулювання відносин, запозичених з адміністративно-командної системи управління економікою зробили його „відрижкою комунізму”, а норми-принципи, дефініції, цілі, програмні положення – підручником з т.зв. „господарського права”. Цивільний кодекс України також далекий від ідеального, проте це можна пояснити тими реаліями, з якими зіштовхнулись його розробники коли дізнались, що виноситимуться на депутатське голосування законопроекти як Цивільного, так і Господарського кодексів і що ймовірність успішного голосування за обидва проекти досить висока.

Відтак, умови сьогодення свідчать про необхідність зупинення науковців та практиків на одній концепції системи законодавства – цивілістичній або господарсько-правовій. При цьому, будь-який із кодексів, що залишиться, потребуватиме суттєвих змін. Інкорпорація чинних норм Господарського кодексу до Цивільного не вирішить проблеми дуалізму права, лише перетворить господарське право з галузі в інститут цивільного права. Проте, системний аналіз норм Господарського кодексу України свідчить про те, що чинна на сьогоднішній день його редакція суперечить здоровому ґлузду та засадам ринкової економіки, а продовження внесення до нього лише „косметичних” змін – про необхідність вибору науковців та практиків на користь цивілістичної концепції.

Назад

^