Аналітика. Статті. Коментарі.
Опубліковано 28.01.2022 Олександр Коваль
Нещодавно Уряд затвердив постанову "Про утворення Державної служби України у справах дітей". Ми працюємо над написання статті на цю тему і будемо вдячні за Ваші коментарі для нашої газети:
1) У чому полягала необхідність створення зазначеного органу?
2) Чи вбачаєте Ви проблемні аспекти в його утворенні та діяльності? Якщо так- то які?
3) Які ваші прогнози щодо діяльності зазначеної служби?
Державна служба у справах дітей (Служба) створена на виконання постанови Верховної Ради України № 1913-ІХ від 11.12.2021 року (постанова). Конвенцією ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, ким вони здійснюються, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава має забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. А закон України «Про охорону дитинства» визначає правову охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет для держави. Саме на цьому наголошує законодавець у своїй постанові, зазначивши, що розгалужена система органів державної влади, що опікуються питаннями захисту прав дітей, малоефективна порівняно з єдиним центральним органом виконавчої влади, який, зрештою, і створено.
До створення Служби розпорошеність функцій та компетенцій у питанні захисту прав та інтересів дітей між різними міністерствами, органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування більш підривала виконання озвучених вище пріоритетів та завдань, перетворюючи їх на банальні декларації, передусім, через надмірну бюрократизацію управлінського процесу. Адепти централізованого управління у створенні Служби, як єдиного централізованого органу виконавчої влади у питанні захисту прав та інтересів дітей, вбачають можливість посилити кадровий потенціал, утворити ефективну систему органів виконавчої влади, що сприятиме забезпеченню пріоритетності питань захисту прав дітей на всіх рівнях.
Досі надскладним завданням у питанні захисту прав та інтересів дитини лишається не лише позбавлення деструктивного впливу на дитину її «неблагополучних» батьків, а й закладення такій дитині фундаменту особистості, на основі якого дитина зростатиме доброзичливою, чуйною, врівноваженою, освіченою, вихованою людиною і успішно подолає кризові етапи власного фізіологічного та ментального становлення. Таке завдання є справжнім викликом навіть для «благополучних» батьків у вихованні власного чада. Та те, що на перший погляд здається нереальним, на практиці може бути ефективно реалізовано. Про це свідчить досвід розвинутих країн. Головне, максимально залучати до цього процесу усі наявні ресурси, передусім, матеріальні.
Олександр Коваль
Адвокат, керівник департаменту GRAMATSKIY & PARTNERS
https://pravo.ua/articles/v-interesakh-ditei/