Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи
UKR RUS ENG
Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи

Публікації

Аналітика. Статті. Коментарі.

УТРАЧЕНІ ІЛЮЗІЇ (КОМЕНТАР)

Опубліковано 06.09.2021 Андрій Трембіч

19 липня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Відповідно до норм закону добровільне декларування проводиться у період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Запропоновано три основні ставки: 5% – загальна ставка для валютних цінностей та майна, що знаходяться в Україні; 9% – для закордонних активів; 2,5% – для декларування активів у вигляді ОВДП.
Громадянам не потрібно декларувати власну квартиру, загальна площа якої не перевищує 120 кв. метрів, будинок площею до 240 кв. метрів чи земельну ділянку в межах норм безоплатної передачі (приватизації). Також не підлягає декларуванню автомобіль, якщо він у власному постійному користуванні та не використовується для комерційних цілей.

Які, на Вашу думку економічні та юридичні ризики добровільного декларування?

УТРАЧЕНІ ІЛЮЗІЇ
Мені здається, що ризики подібного декларування очевидні та цілком випливають з усього попереднього досвіду комунікації нашого бізнесу з державою. Немає жодної обіцянки підприємцям від влади, яка була б виконана за змістом, обсягом і строками. Коли держава каже: «увечері гроші – вранці стільці», то годі чекати вранці на обіцяні стільці. Держава добре засвоїла «сорок відносно законних способів вилучення коштів» у суспільства. На моє глибоке переконання, сама по собі нинішня податкова система являє собою апарат нелегітимного насильства, форму узаконеного розбою. Держава, яка звикла виконувати монопольну функцію «стаціонарного бандита» на своїй ліцензованій території, сьогодні ніби говорить всім піднаглядним істотам: «Я знаю, що за всі ці роки ви приховали в тайничках від мене багато цікавого. Хотілося б знати, що саме.» Усі пам'ятають цей слоган з 90-х: заплати податки – і спи спокійно. Ось тільки спокійно ніхто спати не буде, навіть сплативши державі відкуп у формі 5% очисного податку. Адже крім ДПС є ще Держпраці, ДСНС, поліція, для самих запеклих – СБУ. Та й податкова із СФР нікуди не дінеться. Найближчі роки «амністованих» чекає яскраве, наповнене враженнями життя.
Викликає величезні сумніви задекларована мета, що популістично потрапила (як зараз це стало прийнято) до самої назви Закону: детінізація економіки. Насправді ж так звана «тіньова економіка» - це єдина надія України на нову індустріалізацію і зростання добробуту. Економічні революції та швидке зростання історично відбувалися в тих країнах, де були вкорінені традиції тіньової економіки (Голландія, Британія). Неможливо віддавати 60% доходу чиновникам під удаваний їм правильним перерозподіл (на свою користь) грошових потоків – і сподіватися при цьому на економічний розвиток. Це парадокс замкненого кола бідних країн: у населення в країнах третього світу на руках капіталу більше в десятки разів, ніж вони просять (і не завжди отримують) від міжнародних донорів і кредиторів. Але інвестувати ці кошти в свою ж економіку заважають податкові органи, готові оприбуткувати будь-якого, хто першим висунеться з тіні. Увесь цей фіскальний каток нової влади з посилення тиску на приватний бізнес і приватне життя («податок на Google», оподаткування доходів українців з-за кордону, нові правила податкової оцінки, оподаткування ПДВ другої поставки житла і багато іншого) заснований на смутному припущенні «стаціонарного бандита», що десь він недоотримує від розжирілих комерсантів, – хоча в кінцевому рахунку, зрештою каток цей проїде у більшому ступені по споживачах – і підвищенням цін, і інфляцією. Враховуючи поточні тренди, обіцяний в 20-х роках період «нового процвітання» нам не загрожує. На відміну від численних державних агентів.

Юридична Практика, від 7 вересня 2021 року.

Андрій ТРЕМБІЧ,
Адвокат АФ «Грамацький і Партнери» 

 

Назад

^