Analytics. Articles. Comments
Published 24.01.2019 Andrii Trembich
Журнал «Український юрист» (№1-2, 2019)
«ЮРИСТ ТА ЮРФІРМА В СОЦМЕРЕЖАХ»
5. Маркетинг у соцмережах. Як інтегрувати соцмережі в маркетингову стратегію? Як формувати контент в соцмережах для успішного просування юрпослуг? На прикладі власних кейсів, поділіться досвідом використання соцмереж для посилення маркетингових кампаній?
Варто зізнатися, що ми, юристи, загалом ніколи не розуміли, навіщо нам соцмережі і що з цим усім робити. Ніде так сильно не проявляється особливість «юридичного» маркетингу, як у SMM. Серйозно? Цим всім ще й управляти якось потрібно? Ми й так створили корпоративну сторінку на Facebook і навіщось розіслали всім друзям запрошення поставити «лайк». Далі відбувається класична підміна цілепокладання. Навіщо вам акаунт в соцмережі? – Щоб мати більше фоловерів. Спам з цінних новин юрфірм у фід-стрічці стає псевдоосмисленим і гейміфікованим: ми змагаємося з конкурентами, у кого більше лайків і підписників. Маркетинг тут узагалі ні до чого.
Нескінченні скандали з конфіденційністю у Facebook показали одну річ: у компанії дуже багато даних про користувачів, і ми не віримо, що вони не продають чи не обмінюють ці дані або не зловживатимуть ними для отримання прибутку. У світі шириться рух #DeleteFacebook, але в бізнесі подібна кампанія ще не набула значного поширення. Проте на наш погляд ідея Facebook-free бізнесу надалі набиратиме обертів і переходитиме на інші соцмережі. Бути бізнесом, вільним від Facebook, означає, що клієнти можуть бути впевнені: ви не маєте нічого спільного з машиною Facebook; що коли ви витрачаєте гроші на свій бізнес, ані цента з цього не потрапляє в казну соціальної мережі.
Правила досить прості: ми не купуємо рекламу в Facebook, Messenger, Instagram або WhatsApp; ми не використовуємо Facebook, Messenger, Instagram або WhatsApp для просування нашого бізнесу або для спілкування з клієнтами; ми не допомагаємо Facebook в зборі даних за допомогою кнопок «Подобається» або пропонуючи «залогінитися» через обліковий запис Facebook.
Межі тієї корпоративної поведінки, від якої варто дистанціюватися, як це роблять компанії, вільні від Facebook, поки не до кінця позначені. Але нам не потрібно розгадувати цю загадку, щоб взяти і щось протиставити компаніям, які явно перетнули межу.
6. Контент в соцмережах юристів. Який контент варто публікувати, на Ваш погляд, щоб зацікавити аудиторію соцмереж сьогодні? Як налагодити процес генерації контенту юрфірмі - звідки брати новий матеріал для публікацій? Яким чином побудувати формування постів у соцмережах, фото- та відеоблогів тощо?
Якщо підходити до соцмереж усвідомлено, то для початку потрібно істотно знизити очікування від них. Соціальні мережі не будуть залучати ліди, проекти та клієнтів. Корпоративний сайт в цьому сенсі важить набагато більше. Його (сайт) і слід робити аггрегатором-хабом всього професійного контенту. Через сайт контент і має розлітатися по платформах. Зовнішніми платформами ви не керуєте, на відміну від свого сайту. Тому функціональний максимум соцмереж – бути інформаційним диспенсером, роздавальником матеріалів. При цьому вирішальну роль відіграє якість матеріалів. На моє глибоке переконання, починати потрібно з сортування і роздільної публікації контенту. Після останньої зміни алгоритмів видачі інформації в Facebook ми мінімізуємо присутність у цій мережі, а надалі плануємо і зовсім від нього відмовитися; в Instagram нас ніколи і не було.
Я вважаю, що сучасній фірмі цілком можна обійтися Twitter, YouTube і LinkedIn, та й те Twitter у цьому списку лише завдяки зручності використання вбудованого віджету-віконця цієї соцмережі на сайті, що дозволяє реалізувати компактну стрічку новин замість окремої вкладки на сайті (на яку ніхто ніколи не заходить, тому що нікому не потрібні «новини юридичної фірми»). Ти публікуєш 3-хвилинний ролик на YouTube у своєму корпоративному влозі, кидаєш посилання на нього в Twitter; пишеш статтю в галузеве видання з тієї ж теми-і знову твітиш посилання на неї. У LinkedIn ми публікуємо професійні новини англійською мовою, а також інформацію для потенційних праціників. І все одночасно має бути присутнім на сайті та на зовнішніх платформах (соцмережах, інших сайтах чи порталах тощо). Так формується цифровий слід контенту, через який можна більш-менш вдало просувати сайт у пошукових системах. Якщо певна фірма використовує Facebook (це її вибір), то варто принаймні розділити інформацію між різними платформами за типами та категоріями. Точно немає сенсу постити одне й те саме у всіх мережах, та й ще платити за просування постів.
Генерація контенту повинна бути централізованою системою, в якій юристи проактивно пропонують теми та релізи з актуальних для бізнесу питань, а маркетологу залишається лише знайти найбільш оптимальне місце для розміщення цього контенту. Щотижня ми вичитуємо велику доповідь щодо оновлень законодавства та судової практики. Потенційно це до 20 інформаційних приводів, які можна цікаво розкрити, упакувати й поширити – питання лише в бажанні й розвитку навичок сторітелінга. Та насправді це не важко. Достатньо відповісти на питання: що сталося, чому це важливо для бізнесу та що робити негайно і в подальшому. На такий контент завжди буде попит, а тактика його використання у соцмережах матиме вторинний характер: нативний і віральний контент у будь-якому разі віднайде свого читача/слухача/глядача.
Андрей ТРЕМБИЧ
Український юрист, 24.01.2019