Analytics. Articles. Comments
Published 19.11.2012 Mykola Voytovich
Податкові органи завжди відчували труднощі в контролі за повнотою та своєчасністю сплати податків фізичними особами. Адже, на відміну від юридичних осіб, до фізичних осіб не висуваються такі жорсткі вимоги щодо документального забезпечення операцій, результатом яких є отримання доходу. В кінцевому результаті часто важко простежити взаємозв’язок особи з отриманими доходами, чим, до речі, полюбляють користатися деякі чиновники, які своє вишукане життям пов’язують з «заслугами родичів».
Юридичні особи, у свою чергу, є більш фінансово дисциплінованими по тій простій причині, що їхня діяльність рано чи пізно ретельно перевіряється податківцями. А тому цілком логічним і виправданим виглядає те, що на них покладена функція податкових агентів, тобто встановлений обов’язок в їх операціях з фізичними особами самостійно нараховувати і сплачувати податок на доходи замість цих осіб. У такому випадку легко перевірити повноту і своєчасність наповнення Держбюджету за рахунок податку на доходи фізичних осіб. А щоб стимулювати податкових агентів сумлінно ставитися до своїх функцій, Податковим кодексом встановлені значні штрафні санкції за їхнє невиконання.
Більше того, податковий агент повинен окремо відзвітувати податківцям про виплату доходу фізичній особі. Саме через те, що податкові агенти виконують всі функції (нарахування податку, його сплата, звітування), необхідні податківцям з метою контролю за сплатою податку, фізичні особи звільнені від обов’язку подавати податкові декларації.
Податковим кодексом встановлюються ще кілька випадків звільнення фізичної особи від обов’язку подавати податкову декларацію. Відтак, в усіх інших випадках отримання доходів, фізичні особи і сьогодні повинні декларувати їх та звітувати перед податковими органами.
Тому виникає питання на що спрямоване введення загального декларування та яким чином це вплине на ріст надходження до бюджету.
Малоймовірно, що дохідна частина Держбюджету збільшиться за рахунок податку з доходів, отриманих від операцій з податковими агентами, бо, як показує практика, податкові агенти відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків.
Введення загального декларування перш за все спрямоване на встановлення реального майнового стану платників податку. Адже, в податкових деклараціях, крім отриманих доходів, вказується також наявне в особи майно. У деяких випадках у податківців можуть виникнути питання про джерела доходів для придбання майна або походження такого майна, у зв’язку з чим до особи можуть бути пред’явлені претензії щодо повноти та своєчасності сплати податку з таких доходів. А це вже загрожує притягненням особи до відповідальності, що, серед іншого, матиме наслідком доплату податку на доходи та штрафні санкції. У зв’язку з цим, прогноз податківців, що загальне декларування призведе до збільшення надходжень до Держбюджету, виглядає цілком вірогідним. Таким чином, загальне декларування встановить тотальний контроль з боку податкових органів над майновим станом кожної особи.
Однак, перш ніж запроваджувати загальне декларування, необхідно проаналізувати можливі наслідки його введення.
На перший погляд, мета загального декларування блага – виявлення випадків несплати податків, вжиття відповідних заходів, підвищення податкової дисципліни громадян. Однак сьогоднішні реалії заставляють засумніватися в досягненні саме такої мети. Не виключено, що інформація про майновий стан громадян, їхнє місце перебування буде використана в зовсім інших цілях, наприклад, – шантаж, залякування, компрометування, вимога хабару тощо. Тому запровадження тотального контролю над населенням повинне, щонайменше, супроводжуватися підвищенням контролю щодо діяльності самих службових осіб податкових органів.
Серед інших негативів загального декларування необхідно виділити запровадження подвійного звітування щодо тих доходів фізичних осіб, які отримані за участю податкових агентів. Адже у такому випадку і податковий агент, і повторно сама фізична особа буде змушена відзвітуватися перед податківцями.
У кінці кінців, не кожна особа фізично спроможна заповнити та подати декларацію. Це в першу чергу стосується осіб старшого віку, хворих, жителів віддалених місцевостей.
Не можна виключати нагнітання настроїв серед населення у зв’язку з цим нововведенням. Адже навряд чи залишиться поза увагою факт додаткового обтяження громадян у державі з важкими економічними умовами, коли значна частина суспільства ледь задовольняє свої мінімальні життєві потреби, з пануючим відчуттям соціальної несправедливості, тим паче при неприхованому використанні коштів Держбюджету не за призначенням, а часто – для задоволення особистих потреб деяких членів державного апарату.