Аналітика. Статті. Коментарі.
Опубліковано 18.05.2012 Микола Войтович
Чинним Кодексом законів про працю України не передбачений такий режим робочого часу як ненормований робочий день. Цей режим опосередковано згадується в Законі України «Про відпустки». Саме визначення режиму ненормованого робочого дня міститься в наказі Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці» (далі по тексту – Рекомендації). Проте, даний наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, відтак вважається таким, що не набрав чинності.
Але оскільки, законодавством, хоч опосередковано, та все ж передбачений такий режим робочого часу, а Рекомендації хоч не набрали чинності, проте висловлюють правову позицію Міністерства соціальної політики (що одночасно є координуючим органом у сфері дотримання законодавства про працю) з цього питання, вважаємо за можливе включити умову про ненормований робочий день до трудового договору. При цьому, з метою уникнення непередбачуваних ситуацій, необхідно дотримуватись встановлених чинним законодавством та Рекомендаціями умов для запровадження режиму ненормованого робочого дня, а саме:
ненормований робочий день може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме: а) осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі; б) осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство); в) осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд (п. 5 Рекомендацій);
ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем (п. 2 Рекомендацій);
список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (ст. 8 Закону України «Про відпустки», п. 7 Рекомендацій);
працівнику з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка до 7 календарних днів (ст. 8 Закону України «Про відпустки», п. 3 Рекомендацій).