Аналітика. Статті. Коментарі.
Опубліковано 06.12.2013 Андрій Трембіч
Фактично юридичний ринок-2013 працює на рівні мінімальної цінової ефективності; гра на пониження змушує шукати простір для прибутку за рахунок зменшення межі собівартості, оптимізації операційних витрат. Тож головна фінансова парадигма нашого ринку сьогодні – управління витратами.
Абсолютна величина валових витрат, узята сама по собі, якось ментально стала основним KPI, відсунувши на другий план більш виважений відносний показник – ROI. Питанням життя стало не «як нам збільшити прибуток на одиницю вкладених інвестицій?», а «як узагалі менше вкладати?». Це засвідчує скептичне ставлення індустріальних юридичних компаній до можливості заробити на нових інвестиціях. Провідні у певній галузі фірми не інвестують, оскільки не очікують кращих, ніж мають, результатів. Середня і нижня ланка не інвестує, оскільки не ризикує починати експансію на падаючому ринку. Утримання (позицій) і стримання (витрат) – мета і засіб існування більшості його гравців.
Настав час правильно розподіляти внутрішні ресурси фірми. Ціна помилки в цьому питанні зросла надзвичайно високо. Це дещо пояснює помірну пасивність ринку загалом. Чутливість внутрішніх процесів до незграбно-вразливих управлінських рішень пов’язує багатьох партнерів по руках і ногах: ніхто не хоче припуститися фатальної помилки. Відсутність змін краще за все маскується під консервативну маркетингову стратегію. Суди і податки – наше все; решта – індивідуальний набір кожної фірми, на попит і запит клієнта: конкурентне право, АПК, енергетика.
M&A та інші трансакційні практики живуть більше очікуваннями великих угод, ніж доходами від супроводження поточних, у той час як драйвером зростання виступає публічно-правовий блок: вирішення спорів та судова практика, податкове і кримінальне право тощо. Інфраструктурні проекти та державно-приватне партнерство, з нашого досвіду, утримують попередньо досягнутий рівень виключно завдяки розпочатим раніше великим проектам. Серед галузей економіки істотний простір для зростання (зокрема, на перспективу) продемонстрував АПК, що виявляє стабільний попит на кілька юридичних практик з великим ступенем додаткової вартості з боку юристів: аграрне, комерційне, податкове, митне, фінансове, земельне право, зовнішньоекономічна діяльність і МПП, морські перевезення тощо.
Уже давно не є новиною схильність клієнтів до кепування бюджетів на зовнішніх консультантів, а як максимум – установлення будь-яких фіксованих форм оплати. Зростання в 2013 році значення та ролі корпоративних юридичних департаментів і загалом юристів in-house повністю вкладається у вказану економічну та психологічну тенденцію.
АФ «Грамацький і Партнери» зберегла у поточному році весь свій кадровий склад, акцентовано посиливши фірмоутворюючі практики: судову, податкову, практику нерухомості та будівництва. У нас немає надзавдання щорічного зростання (штату, спеціалізацій, проектів, обороту). – Є завдання збільшити внутрішній управлінський важіль, посилити ключові практики та компетенції; і таке посилення можливе не лише шляхом експансії на ринку юридичних послуг та ринку праці. Збереження клієнтського та невелике збільшення проектного портфелів на фоні стабільних фінансових індикаторів – більше ніж позитивний результат річної командної роботи.
Ринок останніх років виховує стриманість у всьому. Провідні юридичні фірми останні два роки тяжіють до вкрай селективної кадрової політики. Активність на ринку праці фонова (скоріше як альтернатива повної її відсутності): збереження різних форм стажування, пасивний пошук юристів вищого рівня, що деколи переходить у вибірковий хедхантінг.
На порядку денному широко обговорюється правовий менеджмент проектів, занурення юристів у бізнес-складову процесів, за якими вони раніше лише спостерігали, активний вплив на спосіб життя та діяльності клієнтського співтовариства. У цьому полягає й певний психологічний зсув у ставленні самих клієнтів до юридичних радників: у подальшому вони очікуватимуть від юристів ще більшої ініціативи й активності в основних формах правової експертизи.