Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи
UKR RUS ENG
АФ "Грамацький і Партнери"
Контакти:
Телефон: +380 (44) 581-15-51
E-mail: office@gramatskiy.com
Skype: GramatskiyLawFirm
Адреса:
Україна, 01001, Київ,
вул. Михайлівська, 16,
2-4 поверхи

Публікації

Аналітика. Статті. Коментарі.

ВЕРНІТЬ МЕНІ МІЙ 2007! (Коментар)

Опубліковано 08.02.2022 Андрій Трембіч

Існує певна судова практика у фінансових операціях, пов’язана з рішенням Верховного Суду у справі № 826/10852/15. В даному випадку позикодавець (особа) надавав позику компанії в Україні для забезпечення господарської діяльності. Отримані кошти використовувались для придбання товарів та оплати супутніх послуг при поставці таких товарів покупцю.

ПИТАННЯ: Які аргументи переконають податківців що отримання компанією-резидентом від нерезидента пов'язаної особи коштів у позику для забезпечення власної господарської діяльності мало на меті приріст або збереження активів чи їх вартості, а не було обумовлено збільшенням позичальником витрат з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток?

ВЕРНІТЬ МЕНІ МІЙ 2007!
У нас на Фірмі є такий податковий мем: «але ж схема простежується!». Він виник із спілкування з представниками податкової служби, які не могли навести формальних підстав для відмови, але були схильні оперувати загальними міркуваннями на кшталт «не розумію, в чому тут вибрик, але відчуваю, що він є». За 15 років із моменту виникнення цього мема кардинально змінився стандарт доведення у правовій комунікації з податковими органами. Більш-менш жорсткі критерії змінилися інтуїтивно осяжною категорією soft law «розумна ділова (економічна) мета». Банки почали здійснювати фіскальний (за своєю суттю) контроль, а будь-яка діяльність без прибутку сприймається як закінчений замах на ст. 212 КК. Просто раніше здебільшого відсікалися очевидно «схемні» способи оптимізації, а ділову мету ми доводили у дусі «дайте мені щось, у що не соромно повірити». Тепер же ДПС виходить із зворотної презумпції, що будь-яка операція завідомо фіктивна, якщо платник не доведе зворотне,– до того ж доведе поза всяким розумним сумнівом. І банки, зокрема, з таким самим сумнівом мають підходити до трансакцій своїх клієнтів. 
Щодо кредитів від пов'язаних нерезидентів вже на рівні закону існує обґрунтований сумнів щодо розумності витрат на відсотки за такими кредитами, що йдуть за кордон. Тож податковий закон уже сам по собі визначає ліміт віднесення таких відсотків на витрати – аби ми не грали щоразу у «театр Станіславського» (вірю – не вірю), вивчаючи внутрішньогрупові кредити. Та навіть наявність такого законного ліміту не заспокоює податківців. Варто зазначити, що у справі № 826/10852/15 схема заліку кредиту з платежами з поставок виглядає аж надто «схемною» (навіть для податківців 15-річної давності). Тут би навіть ми, адвокати бізнесу, проводячи податковий дьюділ таких операцій, сказали б «не вірю». У 2022 році слід робити свого внутрішнього цензора суворіше, а розробляючи бізнес-схему, – «докручувати» її на 2-3 зайві обороти, хоча б за значущими операціями (в даній справі фігурував кредит на 40 млн. доларів США) розробляти детальний бізнес-план, який демонстрував би: а) механіку планованого отримання прибутку; б) неминучу необхідність кредиту для реалізації бізнес-плану; в) відсутність розумних альтернатив реалізації плану (без кредиту). Потрібно розуміти, що якщо альтернатива буде настільки простою і очевидною, що її здатний виявити податковий інспектор, то він неодмінно поставить її у провину платнику.

Андрій ТРЕМБІЧ,
адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Юридична Практика від 8 лютого 2022 року.

Назад

^